Міністерство
освіти України
Прикарпатський
національний університет ім.В.Стефаника
кафедра загального і
германського мовознавства
Псюк Роман
Йосипович
Реферат
Іншомовні запозичення
в мовах.
захистив:________________
оцінка:__________________
25.11.2011
зауваження:________________________________________________
__________________________________________________________
__________________________________________________________
План.
Запозичення
як засіб збагачення мов і їхні типи.
Німецькі
запозичення в українській мові і їхні
типи.
Запозичення
як засіб збагачення мов і їхні типи.
Джерелом
поповнення лексики сучасної мови,є
іншомовні слова. Жодна культура світу
не розвивається в ізоляції, відірвано
від інших культур. Контакти народів
зумовлюють культурний обмін, втому
числі обмін слів. Тому в кожній мові,
крім "своїх”, є й "чужі” тобто запозичені
слова.
Крім
зовнішніх чинників, запозичення
стимулюються внутрішніми чинниками.
По-перше, це намагання уникнути полісемії,
закріпити за своїм і чужим словом різні
смислові відтінки. Наприклад : подорож
”поїздка або пересування пішки по
місцях, віддалених від постійного місця
проживання” і круїз (англ.cruise)"подорож
по воді”. По-друге, це
прагнення замінити багатослівне
найменування однослівним: вправний
стрілець-снайпер, біг на короткі
дистанції-спринт.
Розрізняють
матеріальні запозичення і калькування
:
Матеріальне
( лексичне ) запозичення-запозичення,
з якого з іноземної мови в рідну мову
входить лексична одиниця повністю (
значення й експонент). Наприклад: кімоно
(японськ., буквально-”одяг”), трюфель
( німецьк., Trüffel ),
мітинг
( англ., Meeting ).
Калькування
(від фр. Calque
„копія” )-копіювання
іншомовного слова за допомогою свого,
незапозиченого матеріалу; поморфемний
переклад іншомовного слова. За калькуванням
переймаються лише значення іншомовного
слова та його структури. Наприклад :
хмарочос є калькою німецького Wolkenkratzer
(Wolke-хмара,
kratzen-чесати ).
Крім
кальок, існують ще напівкальки, коли
одна частина слова запозичена, а інша
калькується. Наприклад : телебачення (
англ.television із
гр. Tele „ далеко
” й англ. Vision „ бачення
".
Окремими
різновидами є семантичні й словотвірні
запозичення.
Словотвірні
запозичення-такі
запозичення , коли власний зміст
передається морфемами інших мов. Так ,
наприклад, слово телефон складене з
давньогрецьких елементів tele-"
далеко " і phone-"звук”
у США. У давньогрецькій мові такого
слова не було, як не було й таких слів,
як телеметрія,агробіологія, телетайп
тощо.
Семантичні
запозичення-такі
запозичення, коли своє слово набуває
значення, яке має його іншомовний
відповідник. Наприклад, слова правий
і лівий ,
які мали значення відповідно "розташований
праворуч” і "розташований ліворуч”
під впливом фр. droit
і
gauche
отримали
значення "консервативний” і
"революційний”( на засіданнях конвенту
партія жирондистів сиділа справа, а
партія монтаньярів-зліва ).
Запозичення можуть
здійснюватися усним і писемним шляхом,
можуть бути прямими і опосередкованими.
В усних запозиченнях
слова сильно пристосовуютьсяі до
фонетики мови-запозичувачки, навіть
мажуть бути перекрученими. А в писемних
запозиченнях кожна буква передається
звуком навіть тоді, коли в мові-оригіналі
якийсь звук не вимовляється. Саме через
те одне й те саме слово, запозичене
усним і писемним шляхом, може звучати
по різному і сприйматись як два різні
слова.Наприклад від гр. Krystalos
писемним шляхом
запозичені укр.кристал та рос.кристалл,
а усним-укр. Кришталь ( можливо через
німецьке посередництво) і рос.хрусталь.
Прямі
запозичення-запозиченя,
які безпосередньо переходять з однієї
мови до іншої.Так,зокрема, до української
безпосередньо з польської мови ввійшли
слова місто,
підлога,кріпость,сарафан, самовар,
посаг,шиба,рубильник, мешканець.
Опосередковані
запозичення-запозичення,
які проникли із однієї мови до іншої
через посередництво третьої мови ( це
вже запозичення запозиченого слова).
Так ,зокрема, слово петрушка
запозичене російською мовою з польської
мови (pietruszka) через
українську.
Німецькі запозичення
в українській мові.(класифікація тобто
сфери: медична ,військова , діалектна).
В
українській мові чимало слів німецького
походження, серед них адміністративні,
технічні,медичні, торгівельні, військові,
виробночі терміни, а також слова які
вживають як діалект. Наприклад :
бинт, фельдшер, курорт,офіцер,
орден,мундир,гільза,штат,шахта, верстат,
стамеска, штукатур, слюсар, лобзик,
цех,дратва, бухгалтер, вексель, масштаб,
флейта, балетмейстер, кухня, швабра,
бутерброд, фарш, паштет, квасоля, вафлі,
шпинат, галстук, фартух, матрац, страус,
танці, кеглі, ладунок,
варта, гантелі, гвинт, крам, ланцюг,
марка, полірувати, слюсар, танець, фарба,
цейтнот, цегла, шахта, штраф,
наладовувати.
Література
: М.П.Кочерган "Вступ до мовознавства”
| 
